Вихованець баскетбольноъ школи «Черкаськы Мавпи» Дмитро Скапінцев розповів про свій дебют в НБА у складі «Нью-Йорк Нікс». Наш бігмен став дев’ятим в історії українцем, який виходив на майданчик в матчах найсильнішої ліги світу. 

Чи очікував ти на контракт від «Нікс», чи це стало сюрпризом для тебе?

– Ні, я не очікував. Це звичайно сюрприз, але якщо бути відвертим, то я дізнався про це трішки раніше, але не від тренерів, а від агента. Ну і я звичайно слідкував за ситуацією, яка в «Нікс», що в них травмувались одразу двоє центрових, потім вони підписали Гібсона. Було цікаво, кого вони зможуть підписати ще.

Опиши цей день, коли ти дебютував за «Нью-Йорк» в НБА.

– Дізнався я про це десь за два дні до того, ми зустрілись з агентом, він мені сказав, що «Нікс» хочуть запропонувати мені двосторонню угоду. Але потрібно було закінчити цей турнір (Winter Schowcase Cup – ред.), ми були націлені на чемпіонство. Ну і підписав я контракт одразу там після фіналу, тобто ввечері, якщо бути точним, то десь в 11 годин вечора я підписав контракт.

Але мені ще до фінальної гри вже адміністратор команди G-ліги сказав, вірніше він просто відправив мені квитки, що ми летимо одразу рано вранці на гру.

Які в тебе емоції були, коли ти розумів, що підписав двосторонній контракт з клубом НБА?

– Емоції були тоді, коли я про це дізнався – не міг повірити в це. Але потім я впорався з емоціями, зрозумів, що якби потрібно далі працювати. Для G-ліги це насправді буденна історія, коли сьогодні підписують одного гравця, завтра іншого і двосторонні їздять, сьогодні можуть з командою G-ліги бути, а завтра – в НБА.

Чи були у тебе тренування з першою командою перед дебютом?

– Ми («Вестчестер Нікс» – ред.) грали на турнірі в Орландо, у нас були матчі G-Ліги. Зіграли півфінал і фінал і полетіли рано вранці. З літака нас відразу привезли в Madison Square Garden. Зі мною було ще два гравці команди G-Ліги, які були на двосторонніх контрактах. Ми не спали добу: зіграли в Орландо, де у нас була пізня гра. Це фінал, нагородження, прийшов в номер, годинку поспав і о 4 ранку літак у Нью-Йорк.

Ти розповів комусь в команді, що ти другий українець в історії «Нікс», ще й другий з Черкас?

– Нікому не розповідав, але в Нью-Йорку знають Святослава Михайлюка, тому тут розуміють, що я другий українець в «Нікс».

Чи були до тебе настанови від Тома Тібодо або від його асистентів перед грою?

– Перед грою у нас навіть не було можливості привітатися особисто. Асистенти підійшли до мене та двох інших гравців на двосторонніх контрактах і сказали, щоб ми були готові, адже є шанс, що ми вийдемо на майданчик.

Що відчував, коли виходив на майданчик «Медісона»?

– Це були дуже хвилюючі моменти, тому що це було вперше в моєму житті. Тим більше в такому місці. Але після першої половини я опанував емоції, заспокоївся та очікував, коли вже цей момент настане, коли я вийду на майданчик. Найбільш нервовим був момент, коли виходив на розминку.

З підписанням цього контракту, як для тебе змінюється баскетбольна рутина?

– Поки не можу сказати. Можливо, я поїду з ними на виїзд («Оклахома», «Орландо», «Індіана» — ред.), можливо мене залишать. Поки що я не знаю — все стане відомо після гри на Різдво. Логічно, що мене підписували, як центрового, адже у них лише дві людини на цій позиції. Але навряд чи я відіграватиму якусь значну роль. Сподіваюся, що візьмуть на виїзд. Дуже хотілося б поїхати.

Мінімальної мети в США ти досяг — вийшов на майданчик в матчі НБА. Яка твоя подальша мотивація?

– Мотивація не змінилася, тому що одна гра, одна хвилина на майданчику – це не та ціль, яку хочу отримати. Хотілося б затриматися і отримати місце вже просто в ростері. Двосторонній контракт – це як наступний щабель у моїй кар’єрі в Америці. Подивимося, як буде далі.