У аматорському баскетболі немає дрібниць: кожна атака, кожен ривок і кожна секунда на майданчику можуть стати вирішальними у грі, де рахунок тримається на межі одного кидка.
Як витримати повну гру без замін і залишитися лідером на майданчику? Де проходить межа між тренерським мисленням і грою на результат? Та що важливіше у таких матчах — фізична готовність чи характер?
Сьогодні у нашій розмові з Віталієм Чорноволом — про витривалість, дисципліну та перемоги, які здобуваються не лише технікою, а й внутрішньою роботою над собою.
— Вітаємо з дуже непростою перемогою над “Ветеран Баскет”! Які емоції після матчу, який завершився з перевагою лише у +2 (72:70)?
Емоції змішані, але більше позитивні. Я впевнений у перемозі своєї команди, тому що в цьому сезоні для нашої команди найсильнішим суперником були ми самі, так як намагалися знайти власний ритм і взаєморозуміння у різних ігрових моментах та матчах.
— Сьогодні гра була дуже напруженою. У який момент зрозуміли, що команда все ж дотисне суперника?
Для нас кожна гра напружена. І навіть перемагаючи з великим відривом у будь-яких попередніх іграх, ми тиснули команду суперника так, ніби граємо на рівних. Тому я вважаю, кожній команді по-особливому цікаво нас перемогти.
— Ви провели на майданчику всі 40 хвилин матчу. Наскільки це було важко фізично? Чи відчували втому наприкінці гри, чи навпаки адреналін допомагав тримати темп?
Я старався максимально підготувати себе фізично до такого розкладу. Важко кожному фізично, незалежно від підготовки. Більш важливий ментальний рівень команди та кожного гравця. Я завжди йду «нищити» команду суперника, тому готовий бігати, скільки потрібно!
— Ми слідкуємо за вашими успіхами у соцмережах і видно, що ви дуже серйозно ставитеся до фізичної підготовки. Наскільки тренування поза баскетболом допомагають вам витримувати такі матчі?
Як і сказав раніше, активно готую своє тіло до подібних викликів. Я ще маю не надто великий досвід, але добре спеціалізуюся саме на спеціальній фізичній підготовці, зокрема баскетболістів та спортсменів інших видів спорту, враховуючи, що треную себе в першу чергу.
— Ви також працюєте тренером у залі. Як вдається поєднувати тренерську діяльність, власні тренування та ще й грати на такому рівні?
Насправді, важко поєднувати, тому що хотілося б грати виключно у задоволення, але, маючи кращу фізичну підготовку, іноді доводиться робити більше задля перемоги, тому для мене це виклик і челендж. Якщо коротше, то челендж поєднувати роботу + баскетбол + особисте життя.
— Що для вас важче: самому тренуватися чи мотивувати інших працювати над собою?
Я фізично активний з народження, тому в мене спорт головного мозку) Я не можу без фізичних навантажень. Працюю переважно з клієнтами без спортивного досвіду, які можуть проводити життя на 80% сидячи або з мінімальною кількістю руху, тому, звісно, моя основна робота — це вчити людей рухатися і розуміти, що фізична активність є однією з найважливіших складових життя.
— Сьогодні “Ветеран Баскет” нав’язали дуже серйозну боротьбу. Чим найбільше запам’ятався суперник?
Граємо другий рік поспіль із цим суперником. По правді кажучи, незалежно від попередніх матчів, завжди готуємося до важкого протистояння, але завжди до переможного! Готовий виділити підсилення цьогорічної команди суперника — Нікіту Руслова. Це, по суті, єдиний чинний професійний гравець у аматорській лізі, тому особливо важко протидіяти такому досвіду та набору вмінь. Але особливо цікаво перемогти команду саме з таким гравцем!
— З яким настроєм і якою ціллю “Міст” виходить на другий фінальний матч за 1–2 місце?Ми проговорили помилки, яких допускали протягом першої гри, тому ціль команди така ж сама, як і завжди — перемогти впевнено.
Найважчий наш суперник — це ми, тому ще одна ціль — грати і підтримувати одне одного.
— І наостанок: що б хотіли сказати людям, які слідкують за вами як за гравцем і тренером? Якщо відносно гри, я йду завтра за другим золотом поспіль. Тому запрошую всіх дивитися, як ми це зробимо! Якщо як тренер, то займайтеся і тренуйтеся в своє задоволення, не женіться за трендами, завжди відштовхуйтеся від свого самопочуття, а не від нав’язаних думок чи ідей!
Над матеріалом працювала Анастасія Мусієнко

